4 листопада 1950 року у Римі десятьма європейськими державами була підписана Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Прийняття цього документу стало визначною подією в тогочасному міжнародному праві, адже Конвенція не лише встановила певний перелік прав і свобод особи, але й створила спеціальні установи, що отримали повноваження здійснювати контроль, зокрема судовий, за дотриманням її положень і розглядати позови приватних осіб до держави. За понад півстоліття вона багато разів змінювалася та доповнювалася протоколами до неї.

Україна, вступивши до Ради Європи, 9 листопада 1995 року підписала Конвенцію. З набранням Конвенцією чинності для України, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року, наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського Суду. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи. Вступ України до Ради Європи та її приєднання до Європейської конвенції з прав людини спонукає Україну до критичного аналізу та оцінки своїх здобутків в цій галузі та виконання взятих на себе зобов’язань із забезпечення високого рівня захисту прав людини.